У поезії Жадана зими несуть з собою чужі імена та прикрі випадки. Він описує печальні прощання, втрати, очікування та повертання. Автор знає, чого боїться людина зимовими вечорами та що вона бачить і чує. Птахи в небі та сніги під ногами стають образами, що нагадують гребені у волоссі та дереворити.